Як встановити пластикове підвіконня

Встановлення підвіконня — один з фінальних етапів монтажу ПВХ-конструкції. Зазвичай його виконують ті ж майстри, які встановлюють вікна. Але якщо ремонт затягується, вікна можуть залишитися без оформлення протягом певного часу. В цьому випадку для монтажу підвіконня доведеться або викликати фахівців окремо, або спробувати впоратися своїми силами.

Про те, як встановити підвіконня, розповімо в цій статті.

Оптимальні розміри підвіконня

Ще на етапі планування, проектування та закупівлі матеріалів потрібно обрати оптимальні габарити підвіконної дошки. Ключових параметрів тут два:

• Глибина. Зазвичай в будинках і квартирах ставлять підвіконня глибиною від 150 до 500 мм. Чим глибше підвіконня, тим більше на нього можна поставити. З іншого боку, чим далі підвіконна дошка виступає за межі стіни, тим сильнішим буде навантаження на неї. Тому якщо величина виносу перевищує 150 мм, варто додатково підсилити конструкцію кронштейнами.
• Ширина. Можна зробити ширину підвіконня рівною ширині самого вікна. Але в більшості випадків підвіконна дошка повинна бути ширше отвору: по-перше, для закріплення укосів, по-друге — для більш довершеного зовнішнього вигляду. З кожного боку край підвіконня заводиться за край отвору приблизно на 50 мм.

Що потрібно пам’ятати при встановленні підвіконня?

Вибрали розмір — можна переходити до монтажу. Але і тут є кілька важливих нюансів:

Мінімальний зазор між верхнім краєм радіатора/конвектора і нижнім краєм підвіконної дошки — 100 мм. Якщо ця відстань буде меншою, тепле повітря не зможе вільно циркулювати вздовж площини вікна. Як результат — на склі буде утворюватись конденсат. Крім того, пластикове підвіконня буде перегріватися, що призведе до його деформації.

Винос підвіконної дошки не повинен перекривати батарею опалення більше ніж на половину її товщини. Якщо ви встановлюєте широке підвіконня, яке перекриває батарею повністю, в нього потрібно врізати решітки для подачі теплого повітря в зону вікна.

Монтується підвіконна дошка не строго горизонтально. Бажано зробити нахил не менше 1 градуса в напрямку приміщення: він забезпечить стікання вологи.

Технологія самостійного монтажу

Монтується підвіконня після того як вікно буде встановлено. Основу, на яку буде спиратися підвіконна дошка, бажано вирівняти. У всякому разі, нерівності поверхні не повинні заважати встановленню. Також на етапі підготовки може знадобитися вирубування в краях отвору пазів, в які буде заведена підвіконна дошка. Потім вони будуть замасковані оздобленням чи штукатуркою.

Залежно від типу отвору монтаж може проводитися за кількома схемами:

Монтаж з використанням монтажного клею або цементного розчину

Методика використовується при монтажі підвіконня безпосередньо на поверхню віконного отвору в тому випадку, якщо конструкція встановлена ​​без підставочного профілю:

• Основа вирівнюється і очищується, для поліпшення адгезії її обробляють знежирюючим засобом.
• На поверхню наноситься монтажний клей («рідкі цвяхи») смугами шириною 10 мм з проміжками не більше 100 мм. Замість клею можна використовувати цементний розчин — його рівномірно розподіляють по основі.
• Підрізана в розмір підвіконна дошка заводиться під віконну раму, щільно притискається до основи і вирівнюється. Зверху кладеться гніт, який не знімається до полімеризації розчину.
• Стик підвіконня і рами обробляється герметиком.

Монтаж із застосуванням монтажної піни

Використання двокомпонентної поліуретанової піни дозволяє надійно встановлювати підвіконня навіть там, де габарити і конфігурація отвору не дають можливості закріпити підвіконну дошку безпосередньо на основі. У цьому випадку перед початком робіт виконується монтаж підкладок — їх висота відповідає рівню встановлення підвіконня, а максимальна відстань між прокладками має становити 500 мм.

Порада! Для кращої адгезії з піною в нижній поверхні підвіконня (виключно між внутрішніми перетинками) свердлять кілька отворів.

Далі роботи ведуться так:

• На підставочний профіль саморізами кріплять пружинні Z-подібні кронштейни.
• Підвіконна дошка заводиться під раму і замикається на кронштейнах.
• Використовуючи гніт або інший фіксатор, підвіконня потрібно притиснути до опорних підкладок або основи.
• Простір під підвіконням заповнюється поліуретановою піною.
• Після заповнення піною зазору підвіконна дошка по всій площині притискається до основи мінімум на 24 години.

Монтаж за допомогою консолей і монтажної піни

Технологія використовується для установки підвіконних дощок з великим виносом. Порядок дій не відрізняється від описаного в попередньому розділі, але конструкція додатково посилюється металевими консолями:

• До нижньої частини підвіконної дошки саморізами кріпляться консолі. Залежно від розмірів підвіконня і числа консолей відстань між ними повинна становити 500-700 мм.
• Після встановлення підвіконня і його вирівнювання через пази консолей в стіні свердляться отвори. Кожна консоль фіксується до капітальної основи за допомогою дюбелів з грибоподібними гільзами.
• Далі, як і в попередньому випадку, зазор між підвіконням і краєм отвору заповнюється поліуретановою піною.

Монтаж на балконі за допомогою кронштейнів

При встановленні підвіконь на балконах застосовується комбінація з кронштейнів і несучих консолей:

• На підставочний профіль з кроком не більше 250 мм встановлюються кронштейни.
• Підвіконна дошка заводиться під нижній край рами і замикається на кронштейнах.
• Після цього встановлюють консолі, які забезпечують додаткову фіксацію підвіконня. Величина виступу підвіконної дошки за край консолі не повинна перевищувати 100 мм.
• Консоль повинна бути жорстко закріплена до підвіконня і стіни. Для кріплення використовуються саморізи, а також дюбелі з пластиковими або металевими гільзами.

Стикування підвіконь

При встановленні підвіконь можливе їх торцеве з’єднання — як по одній лінії, так і під кутом. Для компенсації температурного розширення пластику при цьому необхідно витримувати зазор — не менше 1,5 мм на 1 м довжини підвіконної дошки.

При поздовжньому стикуванні місце з’єднання деталей посилюється встановленими з боків кронштейнами (не далі, ніж в 40 мм від краю кожного елемента). При стикуванні під кутом можна зафіксувати деталі накладками, закріпивши їх саморізами з тильного боку, а також (для широких підвіконних дощок) посиливши кріплення кронштейнами.

Для перекриття зони стику використовуються спеціальні з’єднувальні профілі.

Як бачите, монтаж підвіконня — завдання,що відносно легко реалізується своїми силами. З іншого боку, навіть тут є цілий ряд нюансів, а якісну установку можна забезпечити, тільки володіючи відповідними знаннями та навичками. Тому краще доручати рішення цього завдання кваліфікованим майстрам — так ви делегуєте більшу частину ризиків, і отримаєте гарантію надійності встановленої конструкції.

Дізнайтесь більше про всі переваги підвіконь WDS у глянцевому та матовому виконанні. Для замовлення підвіконь WDS у вашому місті радимо звертатись у брендові салони, представлені в розділі «Де купити». Щоб ознайомитись з іншими матеріалами, переходьте у розділ «Всі статті».